vyp. 1. O filosofīi v Rossīi, o mistit︠s︡izmi︠e︡ i kritit︠s︡izmi︠e︡ V.S. Solovʹeva, o svobodi︠e︡ voli, o smysli︠e︡ zhizni, ob otnoshenīi︠a︡kh vi︠e︡ry k znanīi︠u︡.

About 130 languages are currently spoken in the USSR. These languages differ considerably in their numbers of speakers, social status, scope and viability. Our primary interest in this paper will be with those languages that are in extreme danger of extinction in the near future.

The article analyzes the problem of the correlation of morality and ideology. The author believes that the distinction between morality and ideology can be made only at the level of their genealogy: if ideology is a socio-cultural product, then morality is rooted in human nature, in "moral intuitions", which medieval scholastic philosophy called synderesis. In modern ethics, synderesis can be identified with the neurophysiological prerequisites of morality. Opponents of this approach argue that, firstly, it excludes free will, and secondly, it (...) does not explain the content of moral values and norms in any way. The author of the article criticizes these statements and offers his original theory of synderesis. The article draws an analogy between ethics and intuitionistic mathematics, which considers mathematical objects as the results of intellectual construction based on initial intuitions. Ethical objects should also be considered as constructions based on innate intuitions. Moral intuitions do not exclude free will, since they rely on rationality inherent in our nature, the main property of which is the ability to make decisions regardless of external stimuli and internal states. In addition, these intuitions influence the content of our norms, as they are the "operators" of their construction and are included in the "final product". (shrink)

I. "Filosofskiĭ paroxod": k istorii voprosa -- II. Respressii i permanentnai︠a︡ ėmigrat︠s︡ii︠a︡ -- III. Overkili russkoĭ filosofii -- IV. Postsovetskiĭ period: v poiskakh identichnosti -- V. Vozvrashchenie "filosofskogo paroxoda" (2003) -- VI. "Filosofskie avtobusy" -- VII. Samolet-paroxod-"filosofskiĭ poezd" -- VIII. Afinskiĭ kongress: prikosnovenie k istorii (2013) -- IX. "Uchitʹsi︠a︡ bytʹ chelovekom": XXIV vsemirnyĭ filosofskiĭ kongress -- X. Mezhdu proshlym i budushchim.

One of the main trends of modern society is a marked increase of the theoretical interest to the sphere of mythology and the theory of myth. And in light of globalization approaches explicitly focus on the impact study of the regional aspects of social phenomena. In this regard, in regional studies of mythology appear attempts seen the myth city's as a socially formalized knowledge about the city or region, a strong regulatory and mobilization element in society, which is capable of (...) forming a regional entity and identity. A problem is in that every city has the own myths and specific municipal culture. It can be one of reasons of conflicts at co-operation of townspeople of different regions because all of us are inclined to identify itself with a sub-group on the sign of place of inhabitation, line of business or the world view. Thus, at all cities have different myths and symbols. We are inclined to see our city as city of the chosen townspeople, while other cities and regions are inhabited by demons and monsters. The article suggests to consider the city like a self-valuable phenomenon. The article submitted to scientific use of the term "the myth city's" which, the author's perspective is not identical to the concept of "myths of the city" and "Mythology of the city." also authors conducted analysis the history of the formation of the Donetsk's myth, identified the main stages of its formation, and conducted explication of its meaningful and functional characteristics. (shrink)

У статті оцінюється значення онтологічної та метафізичної проблематики у сучасному філософському дискурсі, критично аналізується концепція монографії Андрія Баумейстера «Буття і благо» та пропонується інтерпретація буття як ствердження реальності в соціально детермінованій дії.

У статті досліджується ситуація екзистенційної загрози, пов'язана з руйнуванням со­ціальної реальності. Зроблено припущення, що саме загроза існуванню тієї структурної частини реальності, яка походить від релігійно-міфологічних форм соціального буття, сприй-мається людиною як негайний привід до самозахисту. Навмисні зовнішні впливи на людську свідомість призводять до формування ерзац-реальностей, у яких "боротьба за цінності" є лише раціоналізованою формою дораціонального намагання зберегти ідентичність. Але саме пов'язаний з цим самозахистом стан розуму й дозволяє розпалювати конфлікти, подібні до східноукраїнського.

У статті проаналізовано вчення П'єра Абеляра в частині його впливу на виокремлення світської сфери знання з тотально релігійного середньовічного дискурсу. Схоластична теологія, творцем якої є Абеляр, розглядається автором статті як специфічний результат філософського мислення в граничних екзистенційних обставинах та маркер секулярних зрушень у середньовічній християнській культурі.

This article discusses the foundation of ideas for Vyacheslav Ivanov’s interpretation of Pushkin’s poem. In The Gypsies, Ivanov sees a conflict between personal freedom and sobornost’ as revealed b...